- приборкувати
- —————————————————————————————прибо́ркуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… … Український тлумачний словник
приборкувати — див. приборкати … Словник синонімів української мови
гамувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Не давати виявлятися; стримувати. 2) Те саме, що заспокоювати 1). || Втихомирювати, приборкувати … Український тлумачний словник
гнуздати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Надівати гнуздечку. 2) перен. Брати владу над ким небудь; приборкувати когось … Український тлумачний словник
загнуздувати — ую, уєш, недок., загнузда/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. 2) перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати … Український тлумачний словник
норовистий — а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину) … Український тлумачний словник
оговтувати — ую, уєш, недок., ого/втати, аю, аєш, док., перех., розм. Привчати виконувати чиюсь волю, робити слухняним, покірним; приборкувати, приручати … Український тлумачний словник
оправлятися — я/юся, я/єшся, недок., опра/витися, влюся, вишся; мн. опра/вляться; док. 1) Поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; приводити себе в порядок. 2) Досягати попереднього чи близького до попереднього стану після якого небудь стихійного лиха,… … Український тлумачний словник
підборкувати — ую, уєш, недок., підбо/ркати, аю, аєш, док., перех., рідко. Те саме, що приборкувати … Український тлумачний словник
приборкати — див. приборкувати … Український тлумачний словник